Не шукай...

Не шукай загублених речей. Не гадай, що буде післязавтра. Не питай про втрачених "себе". Їх вже не повернеш, правда. Те, що сталось – не провина нас. Те, що буде – ще живе у мріях. І лоскоче нерви згубний час, повертаючи все, що забули. Тут – не виправдав надій. Там – залишив совість в подарунок. Ще когось забув – і назавжди ! Й це – не все, не остаточний підрахунок. І чомусь вертається все те, що не забувалося так довго. І чомусь життя дає ГІРКОТУ ВІД ЩАСТЯ Й ГОРЕ......