категорії: блоґ-запис
Складаю...
теґи: вірш
Складаю час по поличкам,
забуваючи про своє існування.
Життя, розпочавшись, закінчилось.
І сенсу змінювати усе не має.
Давно вже забуті щасливі хвилини,
коли майбутнє здавалось безкраїм.
Все сталось дуже швидко,
знецінивши усі сподівання.
І вже не треба самостверджуватись,
коли навкруги одні нарікання.
Всі спішать, а я позволікаю.
Часу ще достатньо на мої вагання.