міні-есе

Ніч. День. Знову ніч. Знову день. Так минає місяць. Потім другий. Минають події. Змінюють себе. Минають люди. Випадкова зустріч. Погляди. Швидке розставання. Промайнув спогад. Зник. Минають роки Когось з нами, на жаль, вже немає. А час мчить... Неначе людина, що не встигає, але має встигнути за будь-яку ціну – РОЗСТАВИТИ ВСІ КРАПКИ НАД "І".

міні-оповідь"Сни"

"Важкі" сни не дають дихати...Я задихаюсь...і...прокидаюсь...Та знов поринаю у небуття. Щоранку прокидаюсь у новому світі, до вечора якого або хочеться проіснувати, або й зовсім немає бажання(скоріш би поринути у сон)... Сни різні...В деяких я літаю все вище і вище – до зірок, до інших ВСЕСВІТІВ...Але ранком я нічого не можу згадати...Та певно, так треба... В деяких снах – проживаю інше ...

Білий вірш "Затамувавши..."

Затамувавши подих, затримую життя... і видихаю жаль. Затамувавши подих, дивлюсь крізь вічність... і видихаю біль. Затамувавши подих, дивлюсь на сонячні дні... і видихаю скорботу.

"С легкостью..."

Я с легкостью отмечаю тот день, когда перестала бояться. Я с легкостью дышу весной, которой хочу вся отдаться. Я с легкостью забываю все то, что тяготило душу. Я с легкостью отдаю все то, що віддати мушу. Я с легкостью встречаю того, кто будет моей судьбою. Я с легкостью говорю слова, которым нет покою. Я с легкостью люблю мира, которых не ...